По горизонтали
3. Соцiолог, притримувався думки, що iндивiдуальнiсть особистостi похiдна вiд надiндивiдуальних колективних феноменiв
5. Люди та установи, дiючi соцiальнi субєкти, за допомогою яких людина соцiалiзується завдяки процесам навчання, комунiкацiї, прилучення до культури, визначаються як … соцiалiзацiї
6. Вид соцiального статусу, одержаний незалежно вiд бажання, волi i зусиль iндивiда
10. Соцiальний статус, який характеризує становище людини в малiй (первиннiй) групi, що обумовлюється тим, як ставляться до нього оточуючi
14. Особистiсть, яка характеризується сукупнiсть вiдносно сталих характеристик особистостi, якi найчастiше зустрiчаються в певнiй спiльнотi
15. Особистiсть, яка iнтерiоризуючиосновнi цiнностi двох i бiльше конфлiктуючих соцiокультурних систем, переживає дискомфортнi почуття, якi виявляються у суперечливiй цим системам поведiнцi
18. Одна iз форм самореалiзацiї людини, означає прагнення iндивiда до високої оцiнки i самооцiнки своєї особи i зумовлена цим вiдповiдна поведiнка
23. Соцiалiзацiя, що вiдбувається протягом усього життя iндивiда у зв’язку зi змiною його установок, цiлей, норм i цiнностей життя
По вертикали
1. Сукупнiсть властивостей особистостi, що визначають типовi способи її реагування на життєвi обставини
2. Тип особистостi, що характеризується сукупнiстю спiльних для членiв даного суспiльства, типових властивостей особистостi, що переважають на даному етапi розвитку суспiльства
4. Вид соцiальної ролi, що характеризується сукупнiстю дiй, очiкувань, пов’язаних з вiком
7. Здатнiсть особистостi до свiдомої трудової i соцiальної дiяльностi, ступiнь цiлеспрямованого, планомiрного перетворення нею навколишнього середовища i самої себе
8. Сукупнiсть, зобовязуючих принципiв, правил, еталонiв вимог, встановлених суспiльством, соцiальними спiльнотами чи уповноваженими субєктами для регулювання соцiальних вiдносин, дiяльностi i поведiнки соцiальних субєктiв на всiх рiвнях i у всiх сферах людської життєдiяльностi, визначаються, як соцiальнi
9. Процес свiдомого цiлеспрямованого i систематичного формування особистостi, який здiйснюється у межах i пiд впливом соцiальних iнститутiв (сiм’ї, виховних i навчальних закладiв, установ культури, громадських органiзацiй, засобiв масової iнформацiї iт.iн.) з метою її пiдготовки до виконання соцiальних функцiй i ролей, до життєдiяльностi в рiзних сферах соцiальної практики
11. Вид соцiального статусу, одержаний завдяки волi i зусиллям самого iндивiда
12. Вияв усвiдомлюваної регуляцiї особистiстю власної поведiнки та дiяльностi з метою забезпечення вiдповiдностi їх результатiв поставленим цiлям, пред’явленим вимогам, цiнностям, нормам, правилам, зразкам
13. Рiвень соцiалiзацiї, що визначає готовнiсть людини дiяти певним чином для досягнення власних цiлей, узгоджених з цiлями дiяльностi спiльноти
14. Усвiдомлена потреба особистостi в досягненнi певних цiлей, бажаних умов дiяльностi, її ставлення до iнтересiв i цiннiсних орiєнтацiй тамїх оцiнка, пов’язанi з прагненням реалiзувати їх на практицi
16. Часткова iдентифiкацiя себе з iншими, усвiдомлення i вiдчуття власної iндивiдуальностi та унiкальностi, вiдкриття особистiстю самої себе
17. Те особливе i специфiчне, що вирiзняєс одну людину з помiж iнших включно з її природними, соцiальними, фiзiологiчними i психiчними, успадкованими та набутими якостями
18. Усвiдомлення i оцiнка iндивiдом самого себе як особистостi, свого iснування, дiй, характеристик тощо, зазвичай, у взаємозв’язку з iншими людьми i об’єктами
19. Соцiальний тип особистостi, який характеризується наявнiстю таких суспiльно значущих якостей, як правослухнянiсть, вмiння поєднувати власнi i суспiльнi (державнi) iнтереси, почуття обов’язку щодо батькiвщини (патрiотизм)
20. Усвiдомлювана дiяльнiсть людини, спрямована на удосконалення самої себе, вироблення у себе позитивних якостей, звичок, переконань i подолання негативних.
21. Процес становлення особистостi, освоєння iндивiдом певної системи знань i цiнностей, ролей, норм i зразкiв поведiнки, притаманних певному суспiльству, соцiальнiй спiльнотi, групi, якi дають йому змогу функцiонувати як повноцiнному членовi суспiльства
22. Стан, при якому iндивiд не може ефективно функцiонувати через внутрiшнє збентеження, яке виникає внаслiдок того, що iндивiд приймає суперечливi стандарти поведiнки, ролi, соцiальнi норми i виявляє лояльнiсть щодо iнших груп
