По горизонтали
5. Держава має адмiнiстративнi одиницi з певними ознаками суверенiтету, однак частину своїх повноважень передає центру.
8. монарх, який очолює (реально чи лише формально) виконавчу владу. Парламент приймає закони, але водночас силу закону мають i рiшення монарха
10. монархiї монарх має абсолютну, тобто необмежену, владу, яка грунтується на самоправствi володаря й виключає iснування органiв законодавчої, виконавчої, судової або релiгiйної влади
11. держава, в якiй як правило, дiють єдина конституцiя та зако-ни, створена єдина система державних органiв.
13. Лягає у вивченнi праводержавних явищ i процесiв у статицi i "зсередини", в усуненнi будь-якого впливу на них
16. Грунтується на категорiї економiчного базису, якою пояснюється розвиток держави i права як його надбудови
21. Загальнонауковий метод вивчає державно-правових явищ через дослiдження їх функцiй
24. форма державного устрою, за якого держава складається з державних утворень, що мають певну полiтичну самостiйнiсть,
По вертикали
1. Функцiя виявлення сутностi явищ i процесiв правового i державного життя суспiльства, об'єктивних умов їх iснування
2. вся влада належить монарху( королю, царю, iмператору, султану тощо)
3. Основнi напрями її теоретичного i практичного призначення в суспiльствi з метою його прогресивного перетворення
4. Основнi закономiрностi становлення, оформлення, функцiонування права i держави (як юридичного явища), вираженi в узагальненому виглядi в поняттях, категорiях, принципах, теоретичних конструкцiях, через якi розкриваються об'єктивнi властивостi праводержавних явищ i процесiв.
6. форма органiзацiї державної та мiсцевої влади, за якою вона належить церквi, духовенству.
7. Передбачає пiзнання права, держави, праводержавних явищ як складних, рiзнобiчних, багато якiсних систем, що складаються з взаємозв'язаних елементiв, компонентiв, пiдсистем
9. Загальнонауковий метод, який отримує, обробляє, аналiзує iнформацiю, що характеризує кiлькiснi показники й закономiрностi життя суспiльства
12. Рiшення монарха набуває чинностi лише в разi його пiдписання главою уряду або вiдповiдним мiнiстром.
14. Спирається на iдеї, цiнностi i дає можливiсть з'ясувати якостi та властивостi праводержавних явищ i процесiв, здатних задовольнити потреби окремої особи i певного суспiльства, а також iдеї та спонукання у виглядi норми й iдеалу
15. Ґрунтується на розумiннi творчо пiзнавального процесу, зорiєнтованого на iдею права (правовi ейдоси) як основного механiзму супроводження правової реальностi; акцентує увагу на принципi суб'єктивностi, прагне описати фундаментальнi феномени свiдомостi i самосвiдомостi
17. Передбачає пiзнання правової реальностi через iнститути права i держави, їх структури, правила, процедури
18. влада монарха бiльшою чи меншою мiрою обме-жена законом (конституцiєю) i парламентом, який обирається народом.
19. союз суверенних держав, якi обʼєднуються для досягнення певної, чiтко визначеної мети в окремiй сферi державної дiяльностi
20. Трактує розвиток складних соцiальних систем (право, громадянське суспiльство, правова система i т.п.) не як плавний перехiд iз одного упорядкованого стану до iншого, а як постiйну змiну хаосу i порядку, у ходi якої вiдбувається самоорганiзацiя систем
22. Ґрунтується на розумiннi права i держави (її органiв) як засобiв взаємодiї (комунiкацiї) осiб, що виражається через певнi поняття й iснує в системi форм права i державикомунiкативний
23. Загальнонауковий метод вивчає специфiки державно-правового явища конкретного iсторичного перiоду, розгляд динамiки його iсторичного розвитку
25. вид державного утворення, що включає в себе силомiць пiдкоренi iншi народи та територiї