По горизонтали
3. Пiзнавальний метод, що його виробив Сократ
7. Першооснова, першопричина буття.
11. Вчення про буття.
14. Метод фiлософiї, що дослiджує категорiї розвитку
16. Вчення про надчуттєвi принципи та засади буття, синонiм фiлософiї в цiлому
18. Субєктивно-iдеалiстичний напрям сучасної фiлософiї, представники якого вважають, що свiдомiсть має свiй змiст, а предмети обктивної дiйсностi є лише символами цього змiсту
21. Вища форма вiдображення дiйсностi, властива людям i повязана з їхньою психiкою, абстрактним мисленням, свiтоглядом, самосвiдомiстю, самоконтролем своєї поведiнки i дiяльностi
23. Вчення про пiзнання, теорiя пiзнання
По вертикали
1. Стверджував, що всi речi в свiтi утворенi атомами.
2. Зло є порок i небуття - цi слова належать
4. Найкраща форма держави на думку Макiавеллi
5. Вмiння сказати у небагатьох словах речi великого розуму
6. Модель соцiального партнерства, яка припускає трибiчну спiвпрацю мiж працiвниками, роботодавцями та державою па регiональному, загальнодержавному та територiальному рiвнях
8. Прагнення знаходити приховане значення того чи iншого предмета чи явища
9. "Вiрую, тому що абсурдно ".
10. Загальновизнана довiра, пошана
12. Система полiтичних, економiчних, правових, моральних, естетичних, фiлософських i релiгiйних поглядiв, що виражають iнтереси певних класiв або соцiальних груп
13. Напрямок у середньовiчнiй фiлософiї, який вважав загальнi поняття лише iменами одиничних предметiв
15. Принцип, який передбачає, що алгоритм соцiального управлiння повинен чiтко i послiдовно визначати правила, якi необхiдно наслiдувати, щоб досягти повного результату
17. Загальна властивiсть матерiї вiдтворювати свої ознаки
19. Фiлософсько-методологiчна дисциплiна, у якiй дослiджується знання як таке, його будова, структура, функцiонування i розвиток. Традицiйно ототожнюється з теорiєю пiзнання
20. Властивiсть, при якiй забезпечується найбiльша вiдповiднiсть даному завданню, умовам тощо
22. Вчення про методи, методики, способи та средства пiзнання
23. Iндивiдуальна особливiсть мислення, яка виявляється в умiннi змiнити припущення, обране у розвязаннi проблеми, якщо змiнилися її умови
24. Основна категорiя екзистенцiалiзму, яка позначає внутрiшнє буття людини, iррацiональне в людському «я»
