По горизонтали
4. особливий вид взаємодiї, в основi якого лежать протилежнi i несумiснi цiлi, iнтереси, типи поведiнки людей та соцiальних груп, iдеї, потреби, рiвнi прагнень та домагань, якi супроводжуються негативними психологiчними проявами
6. порушення памʼятi, хворобливе забування подiй власного життя за певний вiдтинок його
9. система доказiв певного положення, система поглядiв на те чи iнше явище.
12. iсторично обумовлене соцiальне явище, соцiально-психологiчне та кримiнально-правове явище, що складається iз сукупностi злочинiв, скоєних у даному суспiльствi у даний перiод часу; характеризується кiлькiсними (стан, динамiка, коефiцiєнт злочинностi) i якiсними (структура, характер) показниками.
15. комплекс негативних змiн у структурi особистостi, що виникають пiд впливом змiсту, органiзацiї та умов службової дiяльностi.
20. усвiдомлення людиною себе самої як особистостi: своєї дiяльностi як члена суспiльства, стосункiв з iншими людьми, рис характеру, власних дiй та вчинкiв, їх мотивiв, цiлей, розумових, моральних, фiзичних якостей тощо.
24. в кримiнальному процесi дiяльнiсть уповноважених законом органiв та осiб, а також потерпiлого (його представника), яка полягає в доведеннi винностi особи, яка притягається до кримiнальної вiдповiдальностi.
По вертикали
1. особа, якiй можуть бути вiдомi якi-небудь обставини, що можуть бути кориснi слiдству по справi.
2. це фактори навколишнього середовища або особистi, дiя яких виводить iз рiвноваги фiзiологiчнi та психiчнi функцiї людини, що позначається на нервовiй системi органiзму та спричиняє виникнення стресу.
3. тип соцiальної поведiнки, який суперечить прийнятим у даному суспiльствi правовим, моральним, соцiальним нормам i стереотипам.
4. антисоцiальний вчинок людини, що посягає на вiдносини, що склалися в суспiльствi, i становить небезпеку суспiльному розвитку.
5. спонукання, поштовх до дiї, який не стримується iнтелектом
7. один з видiв доказiв, який ґрунтується на усних або письмових повiдомленнях особи про фактичнi даннi, на основi яких встановлюються обставини, якi мають значення для вирiшення цивiльної або кримiнальної справи, отриманi в процесi допиту у встановленому законом порядку
8. це психiчний стан людини, за якого вона пiд час вчинення злочину могла усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) i керувати ними.
10. у кримiнальному провадженнi фiзична особа, якiй кримiнальним правопорушенням завдано моральної, фiзичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якiй кримiнальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
11. це специфiчний вид розумово-вольової дiї суб'єкта, якi є складовою частиною людської поведiнки i специфiчною формою вираження ставлення суб'єкта до оточуючого середовища.
13. встановлений законом або звичаєм порядок i форма вчинення судових дiй у межах завдань судiв у здiйсненнi правосуддя.
14. конфлiктний емоцiйний стан, викликаний непереборними для даного iндивiда труднощами, перешкодами до досягнення мети, катастрофою планiв, крахом надiй, переживання великої невдачi.
16. це поведiнка, яка спричинює шкоду iншим людям або самiй людинi.
17. поведiнка, яка суперечить прийнятим у суспiльствi правовим або моральним нормам, злочинне, аморальне поводження
18. сфера суспiльної групової та iндивiдуальної свiдомостi, яка повʼязана з вiдображенням правозначущих явищ, виражається у системi правознавчих поглядiв.
19. навмисна спiльна участь двох або бiльше осiб у вчиненнi злочину
21. особа, у вiдношеннi якої винесена постанова про залучення її в якостi обвинуваченого по кримiнальнiй справi
22. це комплексний метод психологiчного дослiдження спрямований на вивчення бiографiчних подiй (життєвого шляху) людини
23. причина, що визначає виникнення явища.
