По горизонтали
3. Ситуацiя на ринку, за якої пропозицiя представлена лише двома виробниками (постачальниками)
7. Модель цiноутворення, що є засобом координацiї поведiнки олiгополiстiв за вiдсутностi змови
10. Структура ринку, у якiй декiлька продавцiв домiнують у продажу продукту i де вхiд додаткових продавцiв або утруднений або неможливий
15. Стратегiя, що пов’язана з найменшим зменшенням прибутку
По вертикали
1. Роздiл прикладної математики, який дослiджує моделi прийняття рiшень в умовах неспiвпадiння iнтересiв сторiн
2. Ця модель передбачає, що кожен з двох продавцiв робить припущення, що їх суперники будуть завжди пiдтримувати обсяг фiксованим на поточному рiвнi i продавцi не роблять висновкiв зi своїх помилок
4. Модель олiгополiстичного цiноутворення, в якiй кожна фiрма, вирiшуючи проблему рiвня цiн, дiє в умовах, що виключають спiвробiтництво, самостiйно реалiзує свiй потенцiал, але зважає на своїх конкурентiв
5. Група, що представляє декiлька схожих (близьких), але не однакових товарiв, що обслуговують одну потребу споживачiв
6. Рiзниця мiж обсягом, що вiдповiдає lracmin i тим, що виробляється монополiстичною конкурентною фiрмою у тривалому перiодi (витрати на рiзноманiтнiсть продуктiв)
7. Конкуренцiя, що iснує на ринку, коли багато продавцiв продають диференцiйований продукт i є можливим вхiд на ринок iнших продавцiв
8. Конкуренцiя, що iснує на ринку, коли бiльш, нiж один продавець змагається за ринок з iншими продавцями, кожен з котрих має певний контроль над цiнами
9. Модель, яка вiдповiдає ситуацiї, коли фiрми офiцiйно укладають угоду, узгоджують цiну, галузевий обсяг випуску i квоту кожного учасника так, якби вони були єдиною монополiєю
11. Модель, яка описує ринкову ситуацiю, за якої двi фiрми, як i в моделi Курно, виробляють однорiдну продукцiю, але змiнюється стратегiчний показник – фiрми вибирають цiни, а не обсяги випуску
12. Крива, що показує, який обсяг продукцiї буде виробляти один олiгополiст за кожного заданого обсягу виробництва iншого
13. Ситуацiя на ринку, за якої кiлька фiрм можуть поставляти продукцiю для всього ринку при нижчих довгострокових витратах, нiж тi, якi були б у багатьох фiрм
14. Така сукупнiсть стратегiй та виграшiв, при якiй жоден iз учасникiв не може збiльшити виграш, змiнивши вибiр стратегiї в односторонньому порядку, коли iншi учасники не змiнюють свого вибору
16. Практичний метод, за яким фiрма оцiнює свої витрати на деякому плановому рiвнi i встановлює процентнi накидки на витрати з таким розрахунком, щоб забезпечити середнiй прибуток у довгостроковому перiодi – приблизно 15% на весь вкладений капiтал
